МЕТА УРОКУ: охарактеризувати події та наслідки воєнних дій у 1914-1917 рр.; з’ясувати, за яких обставин Сх. Галичина та Пн. Буковина були захоплені російськими військами, розкрити суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях розвивати в учнів уміння працювати з картою удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, робити висновки та узагальнення; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

    ПЛАН УРОКУ:

1.    Галицька битва. Захоплення російськими військами Сх. Галичини і  Пн. Буковини.

2.    Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях.

3.    Воєнні дії на території України в 1915 р.

4.    Брусиловський прорив.

5.    Бойовий шлях легіону УСС.

Основні поняття: «Галицька битва», «Брусиловський прорив», «битва за гору Маківку», «битва за гору Лисоню».

Обладнання: картки з документами, карта, мультимедійна презентація «Бойовий шлях легіону УСС».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

·       Показувати на карті військові події 1914-1917 рр.;

·       Визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни;

·       На основі аналізу різних джерел інформації характеризувати воєнно-політичні події  1915-1917 рр. та визначати їх наслідки для України.

ХІД УРОКУ:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями

1.    Коли розпочалася Перша світова війна? Якими були її причини і характер?

2.    Які плани виношували країни Антанти і Троїстого союзу щодо України?

3.    Як війна вплинула на український національний рух?

4.    У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

         Отже, Перша світова війна, що почалася як збройний між групами імперіалістичних країн. Поставила Україну в епіцентр  військово-політичних подій. Українську «карту» в ті роки прагнули розіграти  Німеччина, Австро-Угорщина, Румунія, свої інтереси в цьому регіоні намагалася відстояти Росія, Англія і Франція. Українці, розділені кордонами і фронтами, змушені були воювати один проти одного за чужі інтереси.

       Не маючи своєї державності, щоб захистити свої корінні інтереси, українці зазнали у війні особливо відчутних втрат. Вони воювали по обидва боки ворогуючих сторін. Змушені були вбивати один одного, воюючи за імперії, які ігнорували українські національні інтереси. Війна готувала Україні величезні страждання та руїни. Оскільки воєнні дії велися на її території.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

             1.Захопленню Західної України  російська армія надавала великого значення. 18 серпня 1914  оприлюднено Маніфест головнокомандуючого  російської армії, у якому вторгнення російських військ у Галичину оцінювалося як продовження справи І. Калити, який почав процес об’єднання московських земель: «Хай допоможе господь царственному своєму помазанику, імператору Миколі Олександровичу  всієї Росії, завершити справу великого князя І.Калити».

         На виконання цього завдання були спрямовані «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О.Бобринського.

         Початок війни склався для Росії вдало. Російська армія розвернула надзвичайно успішний наступ у Галичині й на Буковині. Австрійські  війська змушені були відступати. В ході грандіозної Галицької битви  австрійська армія зазнала поразки (серпень-вересень 1914 р.). У ній взяли участь 700 тис. чол. російського війська  і понад 830 тис. чол.. айстро-угорської армії.  

           Внаслідок Галицької битви російські війська  зайняли всю Сх. Галичину , частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія зазнала значних втрат – 400 тис. чол.. (в т.ч. 100 тис. полонених) . Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.

Робота з картою

·       Покажіть на карті територію, де 1914 р. розгорталася Галицька битва.

·       Які землі в результаті Галицької   битви були зайняті російськими військами.

    2. Основною метою російської адміністрації  на західноукраїнських землях було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.

Політика російської адміністрації на західноукраїнських землях:

·       Поділ Галицько-Волинського генерал-губернаторства на губернії Львівську, Перемишльську. Тернопільську і Чернівецьку.

·       Призначення на посади в адміністрації російських урядовців.

·       Припинено видання всіх українських газет і журналів. Закрито українські товариства і школи.

·       Насильницька русифікація. Відкриття замість українських шкіл  російських, запровадження російської мови.

·       Репресії проти місцевої інтелігенції, масові депортації населення. Переслідування і примусове вивезення до Сибіру українських діячів.

Завдання

·       Чим ви можете пояснити антиукраїнську політику Російської імперії на західноукраїнських землях.

Проти українського населення царська адміністрація застосовувала масштабні репресії. Жорстоких переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит Андрей Шептицький  був заарештований і вивезений на Схід . перебував у тюрмі Суздальського монастиря до лютого 1917 р.

     3.Російське командування було переконане, що в результаті кампанії  1914

Галичина назавжди стала частиною імперії. На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав новий головнокомандувач Микола ІІ , який відвідав і Перемишль. Але на фронті назрівав перелом на користь німецько-австрійських військ. Російська армія була знекровлена. За час наступу вона зазнала величезних втрат, а її резерви були вичерпані. Німецьке командування зосередило на Східному фронті великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і вивести Росію з війни. 17 лютого було відвойовано Чернівці. Новий контрнаступ призначено на квітень.

         18 квітня 1915 р. почався масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу . 19 квітня німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ і змусили російські війська відступати.  21 травня вони залишили Перемишль, 9 червня – Львів, а на кінець червня -  переважну частину Галичини.

         Таким чином, до осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі – Сх. Галичина, Пн. Буковина і п’ять повітів Волині.

Робота з картою

1.    Покажіть на карті українські землі, які в 1915 р. були  окуповані

       німецько-австрійські військами.

2.    Покажіть, де проходила лінія фронту восени 1915 р.

4.У першій половині 1916 р. ситуація на фронті знову змінюється на користь російської сторони. Навесні-влітку 1916 р. розпочалася знаменита наступальна операція російських військ в Україні одразу в чотирьох напрямках на фронті довжиною 350 км., яка увійшла в історію під назвою Брусиловських прорив. Російська армія під командуванням генерала О. Брусилова прорвала фронт і знову захопила Чернівці, Коломию, Броди та Луцьк, значну частину Галичини і Буковини. Загальна площа окупованої у ході операції території становила 2,5 тис. км.² Армії О. Брусилова наприкінці літа вийшли за карпатські перевали. Втрати противника складали до 1.5 млн. солдат і офіцерів. Розвинути цей успіх російській армії не вдалося. Німецьке командування перекинуло частину своїх військ із Західного фронту і зупинило  російський наступ .

         Завдання

1.    Якими були наслідки Брусиловського прориву для України?

2.    Покажіть на карті українські землі, які після цієї військової операції були захоплені російськими військами?

3.    Де проходила  лінія фронту на кінець 1916 р. ?

      Отже, Брусиловський прорив був найвдалішою воєнною операцією російської армії за весь час війни. Але спроба захопити Львів закінчилася провалом.

          1917 р. виявився теж багатим на військово-політичні події. У Росії перемогла Лютнева революція, внаслідок якої було повалено самодержавство і до влади прийшов Тимчасовий уряд. Організований наступ російської армії влітку 1917 р. призвів до розгрому російських військ у Галичині і на Буковині. Уже вкотре західноукраїнські землі стали ареною кривавих битв.  До кінця 1917 р. німецько-австрійська армія просунулася на схід по українській території далі, ніж вони були наприкінці 1915 р.  25 жовтня 1917 р.  до влади в Петрограді внаслідок перевороту приходять більшовики. Новий уряк В. Леніна розпочав мирні переговори про вихід Росії з війни.

           5.На попередньому уроці ми з вами розглянули питання про утворення Легіону УСС. Сьогодні ми познайомимося з їх бойовим шляхом в роки Першої світової війни.

Виступ учнів з мультимедійною презентацією «Бойовий шлях Легіону УСС».

V. Узагальнення та систематизація знань.

    Почати складання хронологічної таблиці « Воєнні дії на території України у 1914 – 1917 рр.».

VІ. Домашнє завдання.

1.    Опрацювати конспект та додаткову літературу з даної теми.

2.    Закінчити складання хронологічної таблиці.