Понеділок, 21.10.2019, 02:09
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Верхньоворітський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Музей

              Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
                                                                                                                                                                                                     М. Рильський

Як зберегти і передати усі ті кращі надбання, що були виплекані протягом століть нашим народом?

         Що потрібно зробити сьогодні аби і завтра лунала в селі народна пісня, щоб молодь не цуралась національного спадку, що залишили наші предки?

 Завдячуючи клопіткій  роботі вчителів, учнів Верхньоворітської ЗОШ І – ІІІ ст., у школі створений історико - краєзнавчий музей в 1987 році вчителькою української мови і літератури Шустою Марією Іванівною. Спочатку вона створила куток старовинних речей різного призначення. Це були жорна, терлиці, різне хатнє начиння, одяг, інструменти для обробітку землі, дерева. Їй за це честь і хвала.

         Особливе місце в музеї займає краєзнавчий відділ. Тут відтворено фрагменти хатнього покуття з Божими образами, вишиваними рушниками, керамічними тарелями, виціфрованим (різьбленим) столом, експонуються дві колиски – хатня дерев'яна та сохи, які брали в поле, дерев'яний посуд, ярма, кросна, куделі.

         В окремому кутку музею відображено традиційне житло бойків. Тут знаходиться лава, великий дерев'яний стіл, велике дерев'яне ліжко, колиска, гасові лампові, полиця (креденц), в якому зберігали посуд і велика дерев'яна скриня, виготовлена з верби, яка має окремі відділення для зберігання грошей, документів і святкового одягу.

         Окремо слід сказати про одяг. У музеї зібрано чимало чоловічих, жіночих, дитячих сорочок, жіночих вест, суконь, пілок, чоловічих та жіночих уйошів. В цю експозицію поміщено дерев'яники, постоли, закачовані чоботи (їх взували тільки у вихідні та святкові дні), низинка-плетінка – шийна жіноча прикраса, чепець (очіпок), який заміжні жінки носили на голові під платиною.

         Одяг шили з домотканого полотна, вовняного сукна. Цьому одягу притаманні зручність, легкість, невибагливість орнаменту. Цей одяг доніс до нашого часу давню простоту форм і крою. Майже до 60-х років ХХ ст. такий одяг був у вжитку селян.

         В експозиції «Побут» включено знаряддя праці, хатнє начиння, посуд. Тут можна побачити оригінальний ткацький верстат (кросна) для виготовлення полотна з льону, конопель; лопату для віяння, що використовується для очищення зерна від домішок; дерев'яні вила, ціп, серп, граблі; пранник, виготовлений з суцільного куска твердих порід дерев. Таким пранником в минулому прали господині одяг, рушники. Тут є качалка з зубцями для прасування одягу; ярма для впрягання волів.

         У музеї можна побачити виготовлені маслобойки (збушки), в яких господиня збивала масло. З ялиці виготовляли ґелетки (бочечки) різної величини, призначені для зберігання борошна, солі, насіння, сала, овечого сиру. Є тут і коновці – дерев'яні посудини для носіння води; скопиць – посудина для доїння молока; двійнята, в яких господині несли обід в поле; дерев'яні корита різної величини для замішування тіста; цебри для води та зоління (відбілювання) домотканого одягу. Зібрано колекцію дерев'яних мис, ложок, варіх, колотівок.

         У 2007 році музей було зареєстровано Управлінням освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації. Музей займає класне приміщення площею 54м² і налічує 660 експонатів.

         У музеї розміщені такі експозиції:

Ø «Розвиток освіти і культури в нашому селі»;

Ø «Видатні люди нашого села»;

Ø «Діяльність Верхньоворітської «Просвіти»;

Ø «Походження с. Верхні Ворота».

Матеріали пошукової роботи учнів систематизуються. Опрацьовано різноманітні теми традиційної культури села, зокрема:

Ø «Весільний обряд»;

Ø «Дерев'яні церкви Воловеччини»;

Ø «Ворожіння, заклинання рідного краю»;

Ø «Сорочка – вишиванка»;

Ø «Україна вишивана»;

Ø «Хрест – охоронець села»;

Ø «Пісня – душа верховинця»;

Ø «Верхні Ворота, Вишні Верецьки… За назвами тими історія наша»;

Ø «Життєвий і творчий шлях Софії Малильо» та багато інших.

     "Народна вишивка i ткацтво: вiд давнини до сучасностi"

Продовжується робота по поповненню музею новими експонатами. Члени ради музею і далі ведуть пошукову і дослідницьку роботу.

Багато вчителів на своїх уроках та в позакласній роботі використовують музейні матеріали, експонати.

         Музей є базою для дослідницької роботи не тільки вчителів та учнів, але й студентів, які навчаються в різних вищих навчальних закладах.

         Також тут побували працівники інституту народознавства Національної академії наук України, які високо оцінили роботу музею, голова обласного товариства „Бойківщина ХХІ ст.” – Галина Ігнацевич, працівники „Музею Івана Гончара”.

         Музей часто відвідують вчителі різних районних, обласних методичних об´єднань, жителі села, учні школи та їх батьки. Для них проведено ряд позакласних заходів. Зокрема, екскурсія на тему „ Верхні Ворота, Вишні Верецьки... За назвами тими - історія  наша”, перегляд  фільму „Я додому  вернусь”      ( про  життєвий шлях Софії Малильо ) " Розвиток освiти та  культури в селi  Верхнi Ворота" та багато інших.

Музей розкриває особливість етнографії нашого села. Зібрані матеріали відображають життя і працю людей, розповідають про сучасне і минуле села.