Понеділок, 21.10.2019, 02:13
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Верхньоворітський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Національно-патріотичне виховання

.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

 Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу.

                                         

   

 

Національно-патріотичне виховання на уроках української мови та літератури

Чекети Марії Василівни

Важливо, щоб ти був готовий померти за свою країну;

але ще важливіше, щоб ти був готовий прожити життя заради неї.

Т. Рузвельт

Завдання,  які ставлю перед собою  в роботі з учнями:

s  формування  національної свідомості і відповідальності за долю України;

s  виховання любові до рідної землі, її історії;

s  виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;

s  виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.

Саме в дитинстві «…відкриваєш материк, котрий назветься потім – Україна», - писала Л. Костенко.

Без відчуття приналежності до рідного народу, його історії, мови, культури, причетності до творення майбутнього своєї держави (і  тим самим – власного майбутнього!) неможливо стати повноцінним членом суспільства.

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, що проникає в усе,  що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка  формується.

Василь Сухомлинський

В дитинстві відкриваєш материк, котрий  назветься потім — Батьківщина.

Ліна Костенко

Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Ліна Костенко

Актуальність  досвіду

У наш час, коли Україна в небезпеці, коли її землі топче важкий чобіт російського окупанта, коли наша батьківщина стікає кров’ю, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми, вчителі, формуємо  гідне  майбутнєнашого народу.

У наш буремний час питання національно-патріотичного виховання, як ніколи, надзвичайно актуальне.

Тому нам, вчителям,  необхідно  проводити систематичну й ненастанну роботу в цьому пріоритетному напрямі – на уроках і поза ними. Вона полягає в забезпеченні  умов для навчання й вихованняособистості з розвиненоюнаціонально-патріотичноюсвідомістю; формуванні самоідентифікації індивіда зі своєю нацією; сприянні  утвердженню  цінностей  історичної  пам'яті, побудови на її засадах відповідної світоглядної системи; у постійному закріпленні теоретичних знань та практичних умінь на уроках української  мови та  літератури.

Саме тому моєю методичною проблемою є«Виховання  патріотизму та національної свідомості на уроках української мови і літератури шляхом використання інноваційних технологій». Робота над цією проблемою сприяє  побудові індивідуальної траєкторії розвитку здібностей учнів, оскільки дає змогу розкрити навчальний матеріал  цікаво, багатогранно,  по-сучасному та не втратити зв’язку з минулим, бо без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу й незалежність, людина не може бути відданим громадянином своєї держави.

Модель учня-патріота

Перш ніж розпочинати  працювати над проблемою, я мала для себе визначити, хто ж такий  патріот. У науково-методичній літературі існує безліч тлумачень цього поняття. Мені найбільш імпонує визначення, яке подає Академічний тлумачний словник української мови: «Той, хто любить свою батьківщину,відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги». Узявши йогодо уваги та врахувавши власний досвід роботи, я створила модель учня-патріота.

Отже, особистістю з чітко сформованими почуттями громадянськості й патріотизму, на мою думку, є та дитина, яка:

1) прагне постійно вивчати українську мову, вільно нею володіти;

2) вивчає історію нашої країни, рідного краю, знає її глибоке історичне коріння;

3) глибоко знає рідну символіку й з повагою ставиться до Державних Прапора й Герба України,  розуміючи, із хвилюванням співає Гімн;

4) зможе  завжди і скрізь свідомо захищати інтереси своєї вітчизни, свого народу.

 

Виховання патріота – завдання надзвичайно складне, тому вимагає належної змістової наповненості занять з учнями, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової, розвиваючої, творчої діяльності.

Основними   напрямами  виховання  національної свідомості та  патріотизму на моїх   уроках української мови й літератури є:

1)    виховання пошани й любові до рідної мови, прагнення зберегти її, бо  «нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». (Ліна  Костенко);

2) формування думки про суспільну  значимість  родини, сім’ї, роду, родоводу;

3) формування  знань про історіюУкраїни, державні та національні  символи;

4)  формування стійкості у своїх національних переконаннях.

   Виховання пошани й любові до рідної мови

У процесі вивчення української мови найважливіше місце посідає процесс формування пошани й любові до рідного слова. Глибоке вивчення української мови можливе тільки тоді, коли учень усвідомлює її якнайдорожчий скарб, у якому втілені національна самосвідомість, характер,  історія народу.

Є кілька типів навчального матеріалу,  який  можна використати з цією метою:

по-перше, «Загальні відомості про мову»,

по-друге, дидактичний матеріал, що використовується з метою виховання: вправи підручника, різні види диктантів, усні й письмові перекази і твори, тексти для аудіювання та читання мовчки тощо.

Робота над формуванням патріотизму проводиться в кожному класі, однак об’єм роботи інший і залежить від загальної підготовки учнів та специфіки програмового матеріалу з української мови.

У 5 класі  подаю  поняття  державності  мови, ознайомлюю учнів зі значенням мови в житті  суспільства,з’ясовуємо те, як вона з’явилась, розвивалась тощо.

У 9 класі – це розмова про процес і результат розвитку  української  мови в ході історичного становлення українського суспільства та його культури, функції мови в житті суспільства, про причини включення української мови до складу світових мов - політичних, наукових, культурно-історичних, лінгвістичних.

Для глибшого засвоєння теоретичного матеріалу з кожного розділу пропоную дітям цікаві, захоплюючі інноваційні форми навчальної діяльності: індивідуальні наукові розвідки, мовні проекти, мандрівки, лінгвістичні повідомлення. Використовую інноваційні форми як моделювання ситуацій, які спонукають до самостійного мислительного дослідження, рольові ігри, наприклад:

«Я - мовознавець», «Знайомство із словосполученням», «Подорож у країну Морфологію» 

На уроках розвитку  комунікативних  умінь і навичок акцентую  увагу  учнів на тих думках, почуттях, що формують патріотизм, наприклад:

-         Чому українську мову називають солов’їною?

-         Якого  кольору слово «Україна»?

-         Для чого потрібно знати історію   свого народу?

-         Що   визнаєте про славних  лицарів-запорожців?

Повага до своєї Вітчизни починається з рідного слова, літератури. Якщо запропонувати будь-якому українцеві назвати письменників, які боролися за незалежність нашої держави, то першим, кого вони назвуть,безумовно, буде Тарас Шевченко. Усе життя і творчість Кобзаря – це високопатріотичний взірець служіння своєму народові. Вже близько двох століть його твори випромінюють таким потужним магнетизмом, що людина переймається патріотичним горінням його душі. Виховання шевченківським словом  - це фундамент роботи вчителя-словесника. Я стою на цьому. Часто проводжу бінарні уроки. Зокрема: 8 клас бінарний урок української мови й літератури  з теми: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо». Узагальнення вивченого з теми «Односкладні речення». Під час уроку учні узагальнювали знання  про односкладні речення, з’ясовували основні ознаки односкладних речень; розвивали  вміння та навички знаходити односкладні речення  у поезії Тараса Шевченка; формували  логічне мислення при зіставлювально-порівняльному аналізі односкладних речень за їх основними ознаками; виховували пізнавальний інтерес, любов і повагу до життя та творчості Тараса Шевченка, до України.

Так краплинами  формується патріотизм.