Верхньоворітська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Національно-патріотичне виховання на уроках української мови

CheketaMV — Sun, 23 Oct 2016 12:19:43 GMT

Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури

Чекети Марії Василівни

ПЛАН

ВСТУП

І. Виховання національної свідомості і патріотизму на уроках української мови і літератури та в позаурочний час.
1. Впровадження ідей національно - патріотичного виховання на уроках української літератури.
2. Українська мова - найважливіший засіб національно - патріотичного виховання.
ІІ. Національно - патріотичне виховання як складова формування особистості школяра у процесі позакласної роботи з української мови та літератури.

ВИСНОВОК

УКРАЇНСЬКА МОВА - НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЗАСІБ

НАЦІОНАЛЬНО - ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.

При опрацюванні теми «Лексичний склад української мови» у 10 класі збагачується та активізується мовлення учнів: вони демонструють різні прийоми пояснення лексичного значення слова, а також принципи відбору лексики для різних функціональних стилів. Творча робота зі словом (вивчення етимології, тлумачення, написання та вимови, застосування) показує учням не лише багатство мови, але й силу емоційного впливу слова.

Так, наприклад, цікавим є завдання добору синонімічного ряду до поданих слів: іти, їсти, лунати, сердитися. У змаганні на найкращого знавця синонімів часто перемагає той учень, що утворив ряд з 7-9 слів. У той час, як «Практичний словник синонімів української мови» за редакцією Миколи Зубкова (Харків: Весна, 2008 рік) наводить до кожного з поданих біля сорока близьких за значенням слів (іти – простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупцювати, тупати, крокувати, ступати, шпацирувати, марширувати, цибати, дефілювати, юрмитися, валити, пливсти, плинути, віятися, чимчикувати, полинути, теліпатися, телющитися, дріботіти, пертися, тарабанитися, вибиратися, виметуватися, вислизати, віддалятися, пробиватися, прослизати, прокрадатися, пірнати, пхатися, прибувати, приволікатися, прителіпатися, прибиватися, нагодитися, добиратися) .

Чи кожна мова у світі може похизуватися таким багатством?

Розтлумачую учням й інновації, що з’явилися внаслідок переосмислення й закріплення в мові нових значень слів, що давно існують.

Наприклад, іменник дах останнім часом став використовуватися в значенні «чиєсь заступництво», дієслово схуднути розвинуло значення «девальвуватися». При цьому наголошую, що в сучасній українській мові семантичні перетворення пов’язані з розхитуванням мовної норми.

Цікавою для старшокласників є робота з дослідження історії ненормативної лексики.

За свідченням турецького мандрівника Евлія Челебі, що відвідав Україну 1657 року, українська мова - всеосяжніша ніж перська, китайська чи монгольська. У цій мові йому вдалося знайти лише чотири лайливі слова «чорт», «дідько», «свиня» і «собака».

Ставлення учнів до мови виявляється при обговоренні якості такої друкованої продукції, аналізу процесу спотворення української літературної мови у просторах мас-медіа. Цікавими є для старшокласників і творчі завдання: дослідження мовлення (багатства лексики, дотримання норм орфоепії) культурних і політичних діячів сучасності, гасел та рекламних оголошень, якими останнім часом перенасичені міста; проблемні питання про місце і роль ненормативної лексики у нашому мовленні: чи можна з її допомогою освідчитися в коханні? Чи допоможе вона у спілкуванні? Кар’єрному зростанні?

Під час вивчення теми «Лексика іншомовного походження» зауважую, що не варто вводити в обіг усі слова, що останнім часом рясніють на шпальтах газет і журналів, особливо ті, що мають українські відповідники: дайджест (огляд), елегантний (ошатний), армрестлінг (рукоборство) та ін. Проте, якщо слово-назва увійшло в мову разом із запозиченою реалією, то пояснюю учням його значення та особливості вживання.

Повага до власного імені закликає до пошуків його значення, походження. Тому спрямовую пошук учнів на шляхи надходження власних імен в українську мову: дохристиянські, слов’янські, вплив християнства на розповсюдження давньоєврейських, грецьких, латинських імен. Виявом епічного патріотизму є факт відродження українських власних імен у наш час (Богдан, Святослав, Людмила, Мирослава тощо).

З ентузіазмом учні досліджують етимологію власних прізвищ, складають родовід, усвідомлюють себе носіями та продовжувачами сімейних (а отже і народних) цінностей, традицій.

Такі завдання допомагають учням простежити історію слова, основні лексичні шари української мови, на якій виростає мовно-національна свідомість.

НАЦІОНАЛЬНО - ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Ідеї національно - патріотичного виховання є домінуючими не лише на уроках вчителя-словесника, а й у позакласній роботі.

Виходячи з того, що головним завданням патріотичного виховання є формування світоглядної свідомості школяра, в позаурочній виховній діяльності використовую наступні методи роботи:

вечори народної пісні та танцю,
свята рідної мови,
виставки народних промислів,
конкурси дитячої творчості,
свята з використанням українських традицій, обрядів, звичаїв.

Опора на ці методи сприяє формуванню у вихованців високих громадських якостей, патріотичних почуттів, любові до рідної землі, шануванню рідної мови, дбайливому ставленню до природи, усвідомленню належності до українського народу, виховує честь, гідність, мужність, відвагу, прагнення пізнавати, зберігати й передавати у спадок надбання народу.

Позакласні заходи задовольняють запити школярів, що цікавляться певним колом питань, практикую різні види робіт:

знайомство дітей з новинками художньої літератури, спогадами про письменників;
прослуховування доповідей та проектів-презентацій учнів, цікавих повідомлень з газет, журналів, інтернету;
обговорення творчих спроб дітей;
ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру мовлення;
складання заміток до газет;
перегляд фільмів-екранізацій;
створення проектів-презентацій на літературні та мовні теми.

Стало традицією щороку вшановувати пам’ять видатного українського поета-гумориста і сатирика, справжнього громадянина П.П.Глазового.

Незабутнім у пам’яті школярів залишиться майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. Адже відомо, що в українців лялька-мотанка була своєрідним оберегом. Про ляльок-мотанок згадували, коли хотіли позбавитись від лиха та від різних напастей. Зі своїми ляльками дівчата ніколи не розлучалися.

І, звичайно, найпопулярнішим заходом серед школярів є конкурс читців-декламаторів поезій Т.Г.Шевченка, який традиційно приурочуємо до дня народження поета. Поезії для конкурсу учасники добирають на свій смак.

Кожен захід, проведений у школі, проникнутий любов’ю, повагою, патріотизмом. Позакласна робота сприяє відродженню звичаїв і традицій українського народу, фактів і цікавинок, що стосувалися історії рідного села, школи. Разом з учнями збираємо легенди, прикмети, прислів’я, загадки. На виховних годинах згадуємо давно зниклі будівлі, місця дозвілля батьків, ремесла і пам’ятні історичні віхи, імена людей.

Завжди особлива увага приділяється прищепленню знань про народні символи України і їх вшанування. Про них діти читають літературні твори: вірші, оповідання, легенди, широко практикую тематичні виховні заходи.

Осередком духовності, яка базується на традиціях українського народу, його історії, побуті, стала народознавча кімната.

Проводяться народознавчі свята, серед яких: «Тепло отчого дому», «Обереги нашого дитинства», «Прийшов щедрик щедрувати» та ін.

Щороку проводяться тижні мови та літератури. Це відбувається двічі на рік: восени – до Дня української писемності та весною – до Шевченкових днів. На кожен день тижня планується захід, підказаний його темою. Це виставки конкурсних робіт на кращий учнівський малюнок, вишивку, письмовий твір на літературну тему, твори-роздуми, читацькі конференції, конкурс на краще читання поезії, народознавчі хвилинки, виставка творчих робіт “Перші проби пера”, турнір знавців української мови та літератури, мовознавчі хвилинки, конкурс інсценованої казки.

Організовуються літературно-музичні вечори, присвячені творчості українських письменників. Це – важливий засіб естетичного, розумового і морального виховання школярів. На літературних вечорах проводяться конкурси, ігри, вікторини, які доповнюють програму вечора, урізноманітнюють її.

Найбільш незабутніми стали такі позакласні заходи, як: «Катрине весілля» за мотивами роману Гната Хоткевича «Тарас Шевченко», народознавче свято «Дівоча врода» , свято зустрічі весни «Прийди, весно, з радістю», Свято Матері, літературно-музична композиція «У хаті, як у раї»

ВИСНОВОК

Отож, національно - патріотичне виховання - це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини.

Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в урочній та позаурочній діяльності.

На сьогодні перед нашою державою стоїть завдання - виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.

Отже, виховання національної самосвідомості на уроках мови і літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Урок у 3 класі .Я у світі " Моя сімя "

CheketaMV — Thu, 12 Nov 2015 13:10:54 GMT

Класний керівник 3 го класу , Сличко Н.М.на уроці розповіла учням, що у дружних родинах доброзичливі стосунки, всі розуміють одне одного, поважають і допомагають. У таких сім’ях дорослі піклуються про дітей, а діти й онуки з повагою і шаною ставляться до старших, прислухаються до їхніх порад. Але буває, що діти не чують дорослих, наполягають на тому, що мають право на свою думку. Вони часто сперечаються.

У дитини, як у кожної людини, є права. Діти мають право на свою думку. Але чинити, спираючись на неї, ви можете лише в тому випадку, якщо ця думка не зашкодить ані вам, ані іншим людям. У вас немає життєвого досвіду, і до 18-ти років за ваше виховання та розвиток відповідальність несуть ваші батьки.

Ви зростаєте в сім’ї, в оточенні турботи рідних – це одне важливе ваше право. Але право не може існувати само по собі, без обов’язку. Отже, ваш обов’язок – шанувати батьків, бути уважними і чуйними. Намагайтеся помічати, коли потрібна ваша допомога. Не чекайте, коли вас попросять, самі запропонуйте її.

календарно-обрядові пісні

CheketaMV — Tue, 10 Mar 2015 19:16:06 GMT

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Календарно-обрядові пісні

Тема. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди.

Мета: учні мають знати про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; вміти розповідати про головні календарні обряди українців; усвідомити магічну силу обрядових пісень для наших предків. Учні мають навчитися розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень, виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст. Учитель має сформувати прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу, виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, гордості за свій талановитий народ.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: музичний супровід до пісень-текстів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки); слайдова презентація.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент, емоційне налаштування на навчальну діяльність.

II. Актуалізація опорних знань, перехід до оголошення теми, мотивація навчальної діяльності.

Вступна бесіда: - Про що ми дізналися на попередньому уроці? Який висновок

зробили на основі вступного уроку для себе?

Так, минулого уроку ми міркували про роль книги в житті людини і, як я бачу, більшість із вас вважає її справді геніальним витвором людства. Однак появі книг передувала усна народна творчість, яка виникла задовго до того, як люди навчилися записувати власні думки й почуття літерами. Якби не було усної словесної творчості, не появилася б на світ жодна книга. Тому вивчення фольклорної спадщини для кожного народу є надзвичайно важливою справою. Особливе місце у фольклорній спадщині українців посідають пісні, які давно вже стали своєрідною візитівкою України. Тому нам, українцям, просто гріх не знати нашого тисячолітнього надбання, неоціненного скарбу, яким є народна пісня, яка, за словами Т. Шевченка, «…голосна та правдива, Як Господа слово». Про українську пісню, її різновиди сьогодні й піде мова. Отож, запропонована програмою тема нашого уроку звучить так: «Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди» (слайд 1); (учні записують тему). Сьогодні ви дізнаєтесь (слайд 2):

- Що таке народна пісня і яка її роль у житті українців?

- Які є види народних пісень?

- Які пісні називають календарно-обрядовими?

- Які обряди вони супроводжують?

А також поміркуєте над питанням: «Для чого учням ХХІ століття вивчати пісні тисячолітньої давності?»

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу за планом:

1. Слово вчителя.

Дуже часто, слухаючи українську народну пісню, світ аплодує стоячи. А наш знаменитий «Щедрик» в обробці М. Леонтовича став воістину світовою піснею, без якої не мислять нині Різдвяного свята ні в Європі, ні в Америці, ні на будь-якому іншому континенті, де тільки святкують Різдво. Створив же чудових пісень наш народ надзвичайно багато: кажуть, на сьогодні їх записано близько 500 тисяч. Це більше, ніж мають німці, англійці та італійці, разом узяті. Погортавши сторінки мудрих книг чи веб-сайтів, ми можемо знайти безліч захоплених відгуків і високих оцінок, адресованих українській народній пісні.

Учитель звертає увагу на вислови відомих людей про пісню, у тому числі й українську (слайди 3 – 7):

Є щасливо обдаровані натури й однаково щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант – це українці.

П. Чайковський

Українська народна пісня — найкраща і найніжніша поезія у всьому світі.

Датський поет і філолог Тор Ланге

Українська поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі. Вона відзначається великими мистецькими вартостями і поетичним натхненням, влучністю вислову та має в собі щось зворушливе, величаве…

А. Люкшич, югославськай учений

Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила… Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями.

М. Гоголь

Де співають, там охоче лишайся жити, – лихі люди не мають пісень.

Ф. Шиллер

2. Учні зачитують і коментують вислови. Рефлексія: про що вони свідчать? До чого вони нас зобов’язують? Чи допомагають народні пісні глибше пізнати свій народ? Підтвердьте чи спростуйте думку: «Наш народ – будівничий, миротворець, має тонке відчуття краси».

3. Слово вчителя.

Що ж таке – народна пісня? Народна пісня – це один із видів усної народної творчості; народна пісня – невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ; це колективний віршований текст, що співається.

(Слайд 8, 9)Особливості народних пісень:

вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;
стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
висока поетичність мови;
відповідність мелодій словесному тексту;
віршова форма;
малий обсяг;
одночасне виникнення слів і мелодій;
усне поширення;
існування тексту й мелодій у різних варіантах.

Українська пісня має багато різновидів: календарно-обрядові, родинно-побутові, суспільно-побутові, історичні пісні та пісні-балади. Усі ці різновиди ми вивчатимемо у школі. Сьогодні і впродовж наступних трьох уроків нам належить опрацювати календарно-обрядові пісні.

- Які, на вашу думку, пісні називають календарно-обрядовими?

(Учнівські спроби дати визначення звіряються з визначенням підручника)

4. Учні виписують визначення в зошит.

Слайд 10: Запам’ятай! Різновиди календарно-обрядових пісень

Пісні літнього циклу: русальні, купальські, жниварські;

Пісні зимового циклу: колядки, щедрівки;

Пісні весняного циклу: веснянки, гаївки, гагілки.

5. Рубрика «Час прослухати пісню». Учитель: - нині вже багато було сказано про чарівність і красу народної пісні, однак найкраще впевнитись у цьому, прослухавши одну з них (прослуховування пісні в грамзапису чи, за можливості, у живому виконанні).

6. Рубрика «Народознавча енциклопедія».

Після короткого обміну враженнями – слово вчителя.

Прозвучала пісня, пов’язана з купальськими обрядодіями. Оскільки всі календарно-обрядові пісні пов’язані з відповідними обрядами, цілком логічно ознайомитися з прадавніми обрядами, що викликали до життя ці дивовижні пісні.

Учені вважають, що саме ці пісні є найдавнішими серед інших, коріння їх сягає в глибину тисячоліть. Отож, нам пригодиться своєрідна машина часу, яка бодай умовно перенесе нас приміром на дві – півтори тисячі років назад.

Уявімо наш край у той далекий час, коли людина цілком залежала від природи, потерпала від стихійних лих. Не вміючи пояснити причин блискавки і грому, стрімкого розливу рік, лютого морозу, палючого сонця, наші пращури приписували природним явищам магічну силу, наділяли їх божественними рисами. Так з’явилася віра в добрих і злих духів, перші з яких допомагали, а останні шкодили людям. Наші предки також вірили в магію слова й обрядодій. Так виникали пісні, танці, замовляння, з допомогою яких люди намагалися задобрити сили природи, здобути їхню прихильність. А ще наші предки були великими сонцепоклонниками, бо давно постерегли, що без Сонця, а також без води не буде життя на землі. Тому в прадавніх обрядах, відголоски яких дійшли до нашого часу, все обертається навколо цих двох стихій, а найголовніші свята наших предків були тісно пов’язані з ушануванням сонця і сонячних богів – Купала, Коляди, Ярила та богині води Дани. До речі, недарма у назвах наших найголовніших рік із словом «Дана» спільний корінь: Дніпро, Дунай, Дон, Дністер. З найвідомішими обрядами і святами праукраїнців нас ознайомлять юні народознавці.

6. Учні по черзі розповідають про календарні свята й обряди весняного, літнього та зимового та циклу.

1 учень. Календарний рік у наших предків розпочинався 21 березня, у день весняного рівнодення. Від цього часу день ставав довшим, ніж ніч, і розпочинались головні весняні дійства.

Усі магічні дії нерозривно зв’язані з вірою в магію слова, яким можна пришвидшити прихід такого жаданого тепла. Так, одним із обрядів, що здійснювались під кінець зими чи на початку весни, був обряд випікання символічних коржів у формі птахів (Слайд 11), з якими ходили люди, піднявши їх високо над головою, закликаючи весну прийти на землю. Міфологічною основою цього обряду є давнє уявлення про те, що весну приносять на крилах птахи, які повертаються із вирію.

2 учень. Велику роль у весняних святах відігравав і культ вогню. До наших днів на окремих територіях збереглась традиція палити вночі на Великдень великий ритуальний вогонь, при якому здійснювались магічні дії під речитативне промовляння «Весну-Ладу, запали, запали; Лихі сили віджени, віджени...»

Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу, «коли щука хвостом розіб’є лід». А оскільки бажання дочекатись цього дня якнайшвидше було великим, то у веснянках і висловлюються нахваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати». Пісні, які супроводжували ці обрядодії, називали веснянками, гагілками.

До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також ігри, в яких висловлюються бажання прискорити прихід тепла, а з ним і тієї пори, коли закладався реальний ґрунт для доброго урожаю (слайд 12).

3 учень. Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядовопоетичних дійств, що сягає корінням у сиву давнину. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані з прадавньою міфологією, спрямованрю на вшанування сонячних богів Ярила, Купайла, богині води Дани (слайд 13). Центральне свято — Купала, а всі інші передують йому, вважаються своєрідним приготуванням, із наростаючою силою виявляють повне панування літа на землі.

4 учень. Умовно початком святкувань літнього циклу можна вважати день Раю (Ураю, Ярія, згодом Юрія). Його основу становить давній міф про воротаря Рая, який ключами відмикає небесну браму, випускаючи на землю росу. Цей день був святом першого вигону худоби на пасовиська. Від цього часу здійснювалися ритуали поклоніння деревам, а також тваринам – і свійським, і диким. До цього свята входили також обряди народження деревця-гільця, величання корів та овець, яких прикрашали вінками із квітів, стрічками. Найвищого вияву культи дерев та тварин сягали у Клечальну неділю (Зелену неділю). До цього свята всі будівлі в селі, ворота та вулиці «клечалися» – тобто прикрашалися зеленню. Це, на думку давніх людей, повинно було відганяти нечисту силу і було пов’язане з рослинною магією та вірою в те, що «замаюванням» людина допомагає землі швидше покриватися зеленню. Цей день вважався початком святкування Русалій, які знаменували повне завершення весни і настання літа.

Відбувалося поминання померлих та задобрення духів поля й лісу – русалок (духів русел рік та потоків), звідки і назва – Русальний тиждень. Русалками вважалися істоти, які уявлялися душами утоплеників (подібною була назва «нявки» чи «мавки», що означала мерців, неприязних духів).

Після Русального великодня відбувались проводи русалок із села, якими умовно завершувалися святкування, пов’язані з приходом тепла.

5 учень. Після Русалій наступала Петрівка – пора найдовших у році днів та найкоротших ночей, яка завершувалась на Купала (24 червня за старим стилем – день літнього сонцестояння). Свято Купала було чи не найважливішим в усій календарно-обрядовій системі. Відбуваючись під час найбільшої в році сонячної активності, воно вважалось періодом шлюбу сонця (вогню) із водою, що згодом відобразилось у міфі про одруження Лади (дочки Дани) із Купалом (слайд 13).

Під вечір молодь збиралася в гай поблизу водоймищ на купальські ігрища. Хлопці зрізали у лісі чорноклен, а дівчата прикрашали його стрічками та квітами, називали «купайлицею», «купайлом», «гільцем», «вільцем», «мареною» та ін. Дівчата цього дня збирали пахучі трави, які приносили в жертву Купайлу. Поки дівчата водили навколо нього хороводи, що носили характер поклоніння, парубки розводили високе вогнище, яке повинно було горіти всю ніч.

Згодом відбувався обряд спалювання в ньому Марени – символу старіння і смерті, а також плодючості, адже природа перед тим як відмерти взимку, зріє, старіє і дає плоди . Поширеною традицією було пускання вінків на воду та ворожіння на них чи вибір пари. Поширеним також був обряд перестрибування через вогонь (слайди 14, 15), у якому спалювали опудало Купала і що носив магічний характер, вважався своєрідним ворожінням на наступний рік. Петрівчані свята були провіщенням початку нового періоду – праці на полі чи часу жнив як початку осені. Тому після купальської ночі молодь прощалась із часом забав та Купалом, якого спалювали разом з Мареною у вогнищі.

6 учень. Не менш цікавими є обряди зимового циклу. До них входять Миколаївські свята, Різдвяні, Меланки (Старого Нового року) та Водосвяття. Нині ми святкуємо Різдво як народження Сина Божого Ісуса Христа, однак походження цього свята сягає корінням у дохристиянські часи, тому обряди зимового циклу пов’язані не тільки з Різдвом Христовим, а з періодом очікування весни як часу сівби, з давніми міфами про народження Всесвіту. Центральним святом цього циклу є Народження Всесвіту і пов’язувалося воно із трьома світилами астрального культу – Сонцем, Місяцем, Зорею. Поява на небі Зорі, якій у міфах надається роль вістунки, є знаком, що Сонце вступило в сузір’я Перуна (Стрільця). Вважалося, що в цей час (за старим стилем – 25 грудня; за новим – 6 січня) у Лади народжується немовля Коляда (слайд 16)– божество зимового сонцестояння. Коли Сонце проходило центральні зірки сузір’я, праслов’яни урочисто святкували інше свято – народження Місяця (Молодика) – Щедрий вечір (за старим стилем 1 січня; за новим – 14 січня), а коли воно залишало сузір’я – народження богині води Дани (за старим стилем – 6 січня; за новим – 19 січня). Цей міф, що відноситься до архаїчних, був також пов’язаний із культом дерев, що виявлявся в шануванні Прадерева світу. Символом цього дерева стали явір, дуб, подекуди верба, яблуня, золотокора сосна, а згодом, під упливом північних народів, – ялинка.

7 учень. А ще наші предки вірили, що в різдвяну ніч сузір’я Оріона, яке в народі носить назву Золотого Плуга, торкається землі. Древня міфологія це пояснює тим, що Сварог (слайд 14) (чарівний коваль) дарує людям плуг, який падає на землю, символізуючи шлюб неба із землею. Із вшануванням плуга культивуються поклоніння плодам поля: божество Коляда отримує іншу назву – Дідух (прадух, предок) (слайд 15), його символом стає сніп пшениці. Всім божествам приносяться ритуальні жертви – 14 страв: кутя – на честь Сварога, 13 інших – на честь зодіакальних сузір’їв-божеств (згодом це число зменшилось до 12).

8 учень. Серед найдавніших різдвяних обрядів, що збереглися до наших днів, є «водіння кози», що відбувається у Щедрий вечір на честь народження Молодика. Твариною, що уособлювала місяць, як правило, була коза. Невід’ємним елементом святкового дійства є символічно-жертовне вбивство кози: «Вдарив дід козу по сірому боку. Тут коза впала, нежива стала»; а також її «оживлення», що символічно означало народження нового місяця, нового Всесвіту, початок нового календарного оберту.

9 учень. Іншим дійством, яке збереглося меншою мірою, є обряд ходіння з плугом, який відбувався у Щедрий вечір і був магічною імітацією оранки і засівання. Тут культ Плуга поєднувався з вірою, що сакральні дії допомагають наближенню весни та приготуванню землі до її обробітку. На багатьох територіях елементи цього обряду залишились у формі символічного засівання. Свято Водохреща (Водосвяття) було пов’язане з культом води та поклоніння Дані, про що свідчить його народна назва Йордана, або Ярдань-Ярило-водосвят, Ордань-Ороведання, тобто «осонцення води».

Із утвердженням християнства воно набуло нового змісту і за співзвучністю назви почало асоціюватись із хрещення Ісуса в річці Йордан.

(Кількість повідомлень юних народознавців варіюється на розсуд учителя).

ІV. Підсумовуючи, учитель наголосить, що цікава мандрівка машиною часу продовжиться. Уже час підбити підсумки (Повернення до слайду 2, підсумки за завданнями до уроку). Вирішення проблемного питання.

Метод «Прес» (слайд):

Я дізнався, що…

Я зрозумів, що…

Мене зацікавило…

V. Домашнє завдання. Вивчити поняття «народна пісня». Знати види календарно-обрядових пісень. Підготувати до переказування купальські легенди. Індивідуальні завдання: повідомлення про русалії, жниварські пісні.

Відмінювання займенників

CheketaMV — Tue, 10 Mar 2015 19:10:44 GMT

Мета: розвивати навички розпізнавання, правильного відмінювання та вживання названих займенників; розвивати зв’язне мовлення, творчість, збагачувати словниковий запас учнів, виробляти вміння доводити правильність думки; залучати учнів до планування навчальної діяльності; виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання: Рідна мова: підручник для 6 класу / М. І. Пентилюк, І. В. Гайдаєнко, А. І. Ляшукевич, С. А. Омельчук (К. : Освіта, 2006); опорні схеми «Відмінювання присвійних займенників», «Відмінювання вказівних займенників», «Відмінювання означальних займенників», картки, записи на дошці.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи і прийоми: репродуктивна та узагальнювальна бесіда, робота з опорною схемою, метод вправ, творчі диференційовані завдання, словникова робота.

Культурознавча змістова лінія уроку: «Моя Батьківщина».

Епіграф до уроку:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

ХІД УРОКУ

I. ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ

— Любі діти! Як ви почуваєтеся? Який у вас сьогодні настрій? Хвилюєтесь? Трішки! Адже

в наш клас сьогодні завітали люди щирі. Не хвилюйтесь! Краще привітайте в добрий час гостей посмішкою й миром! А тепер за парту всі сідайте рівно й до роботи візьмемось сумлінно.

До занять ви приготувалися. Тож почнемо робочий день та продовжимо працювати над вели-

ким розділом мовознавчої науки — морфологією.

Запишіть, будь ласка, число. На полях зробіть позначку свого настрою.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для успішного опрацювання й засвоєння матеріалу уроку вам треба пригадати: що ж вивчає морфологія? (Слова як частину мови)
Які частини мови ми вже вивчили у 6 класі?
Про яку частину мови ми говорили протягом останніх уроків?
Про яку частину мови будемо говорити сьогодні?
Що називається займенником?
Наведіть приклади займенників. Уведіть їх у речення.

Учитель. Займенник у системі частин мови посідає особливе місце. А тема нашого уроку

«Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання».

Сформулювати мету заняття до снаги кожному із нас. Адже подібне формулювання ми мали на попередньому уроці. Давайте, дивлячись на тему уроку, скористуємося формулою «Сьогоднішній уроку навчить мене ...» й оголосимо мету заняття, передаючи одне одному уявний «мікрофон», за який правитиме ця ручка.

Відповіді учнів.

А тепер я прикріплю аркуш із конкретнішими очікуваними результатами.

— А навіщо нам потрібні знання цієї теми?

Відповіді учнів.

— Добре. Ці знання і вміння потрібні для поліпшення усного і письмового мовлення, формування відповідних орфографічних навичок.

III. ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

— Зараз складемо план уроку. Ви мені допоможете? Із чого завжди починаємо роботу?

План уроку

I. Організація учнівського колективу.

II. Створення психологічного настрою.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Фронтальна бесіда.

3. Виконання вправи на закріплення та поглиблення знань.

4. Лінгвістична гра.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Словникова робота.

2. Спостереження над мовним матеріалом.

3. Робота з підручником.

4. Виконання вправ на застосування набутих знань.

5. Розвиток зв’язного мовлення.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

IV. ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Актуалізація опорних знань

А) Перевірка виконання домашнього завдання

Б) Фронтальне опитування

Назвіть розряди займенників за значенням.
Назвіть морфологічні ознаки займенника.
Якими членами речення вони можуть виступати? (Такими самими членами речення, що й іменники, прикметники та числівники.)

В) Виконання вправи на закріплення та поглиблення знань

Знай, що в житті є деякі речі, які ні з чим не можна порівняти й зіставити. Це рідний край,

наша Вітчизна. Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто без Батьківщини — ніщо (За В. Сухомлинським). Коли не зможу я нічим рідній вітчизні прислужитися, намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити (Г. Сковорода).

— Виписати займенники з речень. Визначити, до яких розрядів вони належать. Пояснити правопис неозначених і заперечних займенників. Як розпізнати у складному реченні займенник «що» і однозвучний з ним сполучник? (Сполучне слово «що» можна замінити займенником «який».)

Г) Лінгвістична гра

Гру проводять з метою мобілізації уваги учнів, активізації їх мислення.

Який займенник складається з однієї букви? (Я)
Який займенник вживається тільки в непрямих відмінках?
Які займенники в непрямих відмінках утворюють від інших основ? (У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж в називному відмінку.)
Які займенники потрібні підлозі, щоб вона стала чистою. (Ви, ми, ти)
Коли в займенників з’являється початковий звук [н]? (Після прийменників у непрямих відмінках.) Наведіть приклади. (Ми — нас — за нами. Він — у нього. Вона — до неї. Вони — у них)

— Молодці! Приємно, що всі активно включилися в гру. Продовжуємо!

2. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

— Запишіть у зошитах тему уроку «Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання».

Завдання

Записати речення, підкреслити займенники, визначити їх розряд за значенням.

Немає іншої благороднішої хвороби, ніж та, що є ностальгією за своєю рідною Батьківщиною (О. Олесь).

— Прочитайте ще раз речення. Діти, чи всі слова зрозумілі?

А) Словникова робота

Ностальгія — 1) хвороблива туга за Батьківщиною; 2) туга за минулим, за пережитим.

Підкреслити займенники
Робота з підручником, с. 240. Прочитати.

Б) Спостереження над мовним матеріалом.

— Виділіть закінчення у словосполученні «своєю рідною Батьківщиною». (Провідміняти біля дошки.)

На основі спостереження скажіть, як відмінюються такі займенники. (Як прикметники за родами, числами й відмінками)

В) Робота з підручником

1) Переконайтесь у правильності своїх міркувань, прочитавши теоретичний матеріал на

с. 246–247.

2) Проаналізуйте таблицю відмінювання присвійних займенників; за поданим зразком словосполучення «наш український народ» провідміняйте усно.

3) Робота в парах.

Кожен із вас отримав картку.

Її хустка

Захистив її

Їх історія

Зацікавити їх

— Будь ласка, порівняйте ті словосполучення. Поставте питання до займенників, визначте

їх розряд. Зробіть висновок. (Ознайомитися із завданням, записати в зошит, поставити питання, визначити розряд. За сигналом учителя учні повертаються обличчям одне до одного й висловлюються вголос (спершу I варіант (30 с), а потім — II варіант (30 с).)

Отже, опрацьовуючи відмінювання присвійних займенників, пам’ятайте, що при іменнику

особові займенники: його, її, їх у формі родового відмінку набувають присвійного значення. Присвійні займенники, на відміну від особових, ніколи не мають приставного «н».

Розгляньте таблицю відмінювання вказівних займенників (с. 246)

Провідміняйте займенник «стільки» (письмово).

Г) Виконання вправ на застосування здобутих знань

Робота з картками

— Прочитайте завдання, випишіть займенники, які щойно вивчили та визначте їх морфологічні ознаки.

Приснилось, що я вернувсь додому ...

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,

Сміються в сонці золотому

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде.

Я скрикну: «Матінко!» до неї,

Вона на груди упаде.

(О. Олесь)

Дай дожити, подивитись,

О Боже мій милий!

На лани тії зелені

І тії могили.

А не даси, то донеси

На мою країну

Мої сльози: бо я, Боже!

Я за неї гину!

(Т. Шевченко)

3. Творча робота

— Діти! Щодня ви дорослішаєте, дізнаєтесь дедалі більше нового. Вірю, що ви станете справжніми патріотами своєї Батьківщини, її славних традицій, історії та рідної мови.

Можливо, ви — майбутні поети й прозаїки.

Тож і завдання вам різнорівневе. Тема — «Що означає любити Батьківщину?»:

на 12 балів — скласти поезію (4 рядки);
на 10–12 балів — зв’язний текст (2–3 речення);
на 9–7 балів — 1 речення.

Чи вдалося вам скласти вірші? Молодці! Із завданням впоралися.

V. ЕТАП КОНТРОЛЬНО-ОЦІНИЙ

Як ви гадаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку?
Що вам допомогло опанувати складний граматичний матеріал?
Які труднощі виникли протягом уроку?
А як настрій? Поліпшився? Погіршився? Замалюйте.

Працювали всі добре. Молодці!

Дякую вам, діти, за допомогу. Залишайтесь такими ж щирими, а серця ваші хай ніколи не

черствіють. Мир і злагоди вам і вашим сім’ям!

Оголошують оцінки за урок.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 43.

Пряма мова, її види.Розділові знаки при ній.

CheketaMV — Sat, 25 Jan 2014 14:45:40 GMT

Тема: Пряма мова, її види. Розділові знаки при ній.

Мета : актуалізувати знання учнів з теми «Пряма мова», наголосити на важливості способів передачі чужого мовлення; удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, правильно використовувати їх у мовленні, систематизувати знання розстановки розділових знаків при прямій мові і діалозі; розвивати логічне мислення, самостійність суджень, вміння узагальнювати; виховувати почуття відповідальності за красу природи.

Тип уроку: повторення та узагальнення вивченого.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- записати на дошці варіанти відповідей.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- чим відрізняються речення, записані на дошці?

Маринка сказала, що любить уроки малювання.

Маринка сказала: «Я люблю уроки малювання.»

IV. Повідомлення теми уроку.

V. Основний зміст роботи.

Робота з підручником.

- Прочитати та запам’ятати теоретичний матеріал на стор. _________

- Виконати вправу ______________

Творчий диктант.

- переробіть речення на пряму мову, використовуючи двокрапку.

1.Юра радісно вигукнув, що його мама найкраща.

2.Юля сказала, що давно мріє побувати в театрі.

3.Сергій сказав, що він довго шукав цю книжку.

- переробіть речення, використовуючи тире.

Творче конструювання.

- З поданих слів і розділових знаків складіть речення з прямою мовою.

1.Я сказав другові: «Не чіпай цю квітку!» 2. «Природі необхідне наше піклування!», - промовила Катерина. 3. «Не хочу бути ворогом для маленької квітки», - подумав Павло. 4. Іринка крикнула: «Не смій ламати гілку!» 5. Ведуча повідомила: «Кожного дня до Червоної книги потрапляють нові екземпляри.»

VI. Закріплення вивченого.

Бесіда.

- що таке пряма мова?

- які розділові знаки ставляться при прямій мові? від чого це залежить?

- для чого необхідна пряма мова?

- наведіть приклади прямої мови.

VII. Оцінювання результатів роботи учнів.

VIII. Підсумок уроку.

ІХ. Домашнє завдання

1.Юра радісно вигукнув, що його мама найкраща. 2.Юля сказала, що давно мріє побувати в театрі. 3.Сергій сказав, що він довго шукав цю книжку.

конспект уроку в 5 класі.Речення зі звертаннями.

CheketaMV — Sat, 25 Jan 2014 14:42:17 GMT

Конспект уроку української мови (5 клас)

Тема. Речення зі звертанням

Мета: дати поняття «звертання», його місце у реченні, роль у мовленні; вчити визначати його в реченні, будувати речення зі звертаннями, правильно розставляти пунктограми у таких реченнях; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, творчість; виховувати шанобливе ставлення до батьків, любов до Вітчизни.

Тип уроку: формування нових знань.

Обладнання: підручник, таблиця, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка вивченого на попередніх уроках(завдання на картках.

2. Поставте поданні іменники та словосполучення у кличному відмінку.

ДРУГ, ВІТЧИЗНА, РІДНА ЗЕМЛЯ, МАТУСЯ, БАТЬКО, ЛЮБА БАБУСЯ, ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ, ЮЛЯ, МОЛОДИЙ КОЗАК, ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ, МАРІЯ ІВАНІВНА.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Проблемне питання

Подумай, чим різняться ці два речення:

а. У матусі руки найніжніші, серце найдобріше, голос наймиліший.

б. Матусю! Руки твої найніжніші, серце найдобріше, голос наймиліший.

Матеріал спроектований на дошці.

Що ж таке звертання?

Звертання – це слово чи словосполучення, що називає того, до кого звернене мовлення (наказ, прохання, спонукання).

2. Робота з підручником.

3. Самостійне опрацювання параграфа 10.

4. Висловлювання учнів за поданими схемами.

За будовою звертання бувають:

непоширені поширені

Друже, ми тобі довіряємо.

Вірний друже, на тебе чекаю щодня.

5. Слово вчителя.

Звертання може стояти у реченні в будь-якій позиції:

Маріє Петрівно, поясніть, будь-ласка, мені ще раз це правило!

Будь-ласка, Маріє Петрівно, поясніть мені ще раз це правило!

Будь-ласка, поясніть мені ще раз це правило, Маріє Петрівно!

V. Закріплення засвоєного матеріалу

1.Посилаючись на схеми, розкажи про місце звертання у реченні, зверни увагу на пунктограми.

ЗВ,…

Бабусю, розкажіть нам казку.

ЗВ!...

Україно! Ти для мене диво.

…, ЗВ!

Люблю тебе, моя Черкащино!

…, ЗВ,…!

Вставай, Україно, вставай!

Звертання ніякої синтаксичної ролі у реченні не виконує.

2. Підкресліть члени речення, замалюйте схеми

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

Все починається з любові, доню.

3.Списування із завданням

Розставити пунктограми, пояснити їх.

1. О, слово рідне Хто без тебе я

2. То квітнуть Україно гаї твої калинові

3. Шануй батьків своїх юначе

4. Ой чого ти земле молодіти стала

4. Робота з підручником

Розподільне списування(вправа 184)

5. Доповнити речення звертаннями.

1. Будь уважним на дорозі.

2. Вивчай і люби свій рідний край.

3. Піклуйтеся про своїх батьків.

4. Бережіть природу.

6. Творче конструювання

Подані висловлювання перебудуй у речення зі звертаннями. Наприклад:

Дарують чорнобривці теплий подих восени.

- Даруйте, чорнобривці, теплий подих восени.

Ø Пам’ятаю завжди батькові мудрі поради.

Ø Українська пісня лине над моєю Черкащиною.

Ø Мужніє рідне слово.

7. Письмо з пам’яті

Пригадай вивчені на уроках української літератури пісні, поезії.

Запиши 3-4 речення зі звертаннями.

Наприклад:

Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару.

8. Робота в парах

За поданими малюнками побудуйте діалог із використанням звертань(5-6 реплік)

VІ. Підсумок уроку

Рефлексії «Ти – мені, я - тобі»

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VІІІ. Домашнє завдання(диференційоване)

Вивчити параграф 10. Вправа 186.

Виписати із поезій Т. Шевченка шість речень зі звертанням.

Список використаної літератури

1. Граматика української мови в таблицях та схемах. – ТОВ «ВП Логос», К-2006 р.

2. О.Глазова, Ю.Кузнєцов. Рідна мова. 5 кл. К- «Освіта України», 2005 р.

3. І.П.Ющук «Практикум з правопису української мови». – К «Освіта», 2009 р.

Урок повторення та узагальнення

Admin(ka) — Sun, 08 Dec 2013 19:52:10 GMT

ТЕМА УРОКУ:Урок повторення та узагальнення

МЕТА УРОКУ: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з даної теми повторити основні події Першої світової війни та початку Української революції; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами та поняттями.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Виконання завдань.

1.Робота з картою.

а) Покажіть на карті українські землі, на які претендували країни Антанти і Троїстого союзу.

б) Покажіть на карті території, де розгорталася Галицька битва.

в) ) Покажіть на карті українські землі, які після Брусиловського прориву були захоплені російськими військами.

г)Покажіть кордони автономної України згідно інструкції Тимчасового уряду.

2.Виконання тестових завдань.

1.Укажіть, які українські землі напередодні Першої світової війни не входили до складу Австро-Угорщини.

А. Галичина; В. Волинь;

Б. Буковина; Г. Закарпаття.

2.Коли була утворена організація, засновником якої стала група наддніпрянських діячів (А. Жук, Д. Донцов, М. Меленевський).

А. серпень 1914 р. В. серпень 1915 р.

Б. вересень 1914 р. Г. вересень 1915 р.

3.Яку назву мала організація, утворена 1 серпня 1914 р. у Львові.

А. «Просвіта»; В. Союз визволення України;

Б. Товариство українських поступовців;

Г. Головна Українська Рада.

4.Якого положення серед наведених у планах країн Троїстого союзу щодо України напередодні Першої світової війни не було.

А. Перетворення України у плацдарм для подальшого наступу на Схід;

Б.Розширення території Німецької імперії за рахунок українських земель Сходу і Півдня;

В. Приєднання до Австро-Угорщини Холмщини, Підляшшя, Волині та Поділля;

Г. Проголошення незалежності Української держави.

5.Яку подію Першої світової війни Росія оцінювала як продовження справ Івана Калити.

А. Вторгнення російських військ у Галичину;

Б. Арешт А. Шептицького;

В. Прибуття Миколи ІІ до Львові. Брусиловський прорив.

6. Яке положення не передбачалось у програмі Союзу визволення України.

А.Утворення самостійної Української держави.

Б. запровадження демократичного ладу;

В. проголошення автономії України у складі Росії;

Г. надання рівних прав представникам всіх національностей.

7 Позначте дату події, що зображена на ілюстрації.

А. 16 березня 1917 р

Б. 17 березня 1917 р.

В. 18 березня 1917 р.

Г.19 березня 1917 р.

8.Хто з наведених українських політичних діячів не був членом Центральної Ради.

А. М. Грушевський; Б. В. Винниченко;

В. Є. Петрушевич; Г. С. Єфремов.

9. Представники якої політичної партії не входили до Центральної Ради на момент її створення 4 березня 1917 р.

А. Українська соціал-демократична робітнича партія;

Б. Українська соціал-демократична робітнича партія більшовиків;

В. Українська партія соціалістів-самостійників;

Г. Українська партія соціалістів-революціонерів.

10. Яку назву мав орган влади в Україні, утворений 4 березня 1917 р.

А. Тимчасовий уряд; В. Генеральний секретаріат;

Б. Центральна Рада; Г. Військовий генеральних комітет.

11. Укажіть події, які можна віднести до бойового шляху Українських січових стрільців( 4 правильні відповіді).

А. Оборона Ужоцького перевалу в ході Галицької битви;

Б. Бої за г. Маківку;

В. Бої за г. Лисоня;

Г. Підняття над Галичем синьо-жовтого українського національного прапора;

Д. Брусиловський прорив.

12. Позначте наслідки ІІ Універсалу для України(3 правильні відповіді).

А. Урядова криза;

Б. Півмільйонна демонстрація у Петрограді;

В. Арешт лідерів більшовиків;

Г. Виступ самостійників;

Д. Нейтралізація прихильників незалежної України;

Е. Висилка М. Міхновського на фронт.

13.Встановіть відповідність між діячами та подіями, з ними пов’язаними.

1. О. Бобринський А. Утворення Головної Української Ради

2. М. Галущинський Б. Утворення Союзу визволення України

3. А. Шептицький В. Утворення легіону УСС

4. Д. Донцов Г. Утворення Галицько-Буковинського генерал-

5. К. Левицький губернаторства

14. Встановіть відповідність між політичними діячами - членами Генерального Секретаріату та їхніми посадами.

1. С. Петлюра А. Голова Генерального Секретаріату

2. В. Винниченко Б. Генеральний писар

3. С Єфремов В. Секретар військових справ

4. Б. Мартос Г. Секретар міжнаціональних справ

5. П. Христюк

15. Встановіть хронологічну послідовність.

А. Скликання І Всеукраїнського військового з’їзду;

Б. Створення Генерального українського військового комітету;

В. Утворення підрозділів Вільного козацтва;

Г. Організація полку ім.. Б. Хмельницького.

16. Встановіть хронологічну послідовність.

А. Прийняття І Універсалу

Б. Утворення Центральної Ради;

В. Галицька битва;

Г. Маніфестація на Софійському майдані в Києві.

ІІІ. Учні діляться на 2 групи. Підготувати невелику доповідь на такі теми:

1. «Здобутки Центральної Ради»

2. «Прорахунки Центральної Ради»

Представлення доповідей.

Вправа «Займи позицію». Учні висловлюються про здобутки чи прорахунки Центральної Ради, аргументуючи свій вибір.

V. Домашнє завдання. 1. Розробити мультимедійну презентацію про видатних діячів періоду Української революції та Центральної Ради.

2. Випереджальне завдання. Розробити мультимедійну презентацію «Бій під Крутами».

Початок української революції. Утворення Центральної Ради.

Admin(ka) — Sun, 08 Dec 2013 19:48:57 GMT

ТЕМА УРОКУ: Початок української революції. Утворення Центральної Ради.

МЕТА УРОКУ: розглянути перший етап Української революції та його особливості, з’ясувати програмні засади діяльності Центральної Ради; розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору, формувати і розвивати пізнавальну активність учнів; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Основні поняття: «Українська революція», «Центральна Рада», «Тимчасовий уряд».

Обладнання: схеми, таблиці, документи,мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок – захист учнівських проектів.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями

1. Пригадайте події на початку 1917 р. у Російській імперії, які істотно вплинули не тільки на перебіг війни, а й на ситуацію в Україні.

2. В якому стані перебували українські землі на початку 1917 р.

3. Яким терміном можна охарактеризувати цей стан.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. Стихійна хвиля народного невдоволення, швидко набираючи силу, переросла в революцію. Протягом надзвичайного короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола ІІ зрікся влади і фактично в країні встановився республіканський лад. Така блискавичність перемоги над царизмом пояснюється:

· кризовим станом в імперії;

· гостротою політичних, соціально-економічних та національних проблем;

· зростаючою активністю політичних сил;

· зниженням авторитету та слабкістю реально існуючої влади;

· потужним каталізатором подій, яким стала Перша світова війна.

Лютнева революція в Росії на певний час зняла політичне напруження в країні. Першочерговим було створення нової стабільної держави, визначеність у питанні про участь у війні, подолання негативних тенденцій в економіці, розв’язання аграрного та національного питань.

Чи позначилися події, що розгорталися в Петрограді, на ситуації в Україні. Чи можна стверджувати, що події 1917 р. в Україні мали характер національно-демократичної революції?

Відповідь на запитання учні дають наприкінці уроку.

На початку вивчення теми «Перша світова війна. Початок української революції» учні отримали випереджальне завдання (теми учнівських проектів):

1. «Політичні партії в під російській Україні».

2. «Початок Української революції. Утворення Центральної Ради».

3. «Автономія України – мета діяльності Центральної Ради».

4. «Склад і статус Центральної Ради ».

5. «Формування української армії».

6. Розробити мультимедійну презентацію «Центральна рада».

Всі учні класу були розділені на 6 груп. Кожна група обрала завдання та отримала інструкції (про розподіл обов’язків у групі, про особливості написання робіт та складання презентації).

ІV. Захист учнівських проектів.

1-ша група. Захист проекту «Політичні партії в під російській Україні».

Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду. Його основною опорою на місцях були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтелігенція. Одним з перших Тимчасовий уряд прийняв рішення, спрямовані на широку демократизацію суспільства:

· Проголошення демократичних прав і свобод;

· Скасування національних та релігійних обмежень. Смертної кари;

· Ліквідація репресивних органів царського режиму;

· Оголошення амністії.

Решту реформ Тимчасовий уряд відклав до скликання Установчих зборів. Це зумовило прогресуюче падіння авторитету уряду та кризу влади.

Після Лютневої революції розгорнулася легальна політична діяльність українських національних партій. Вони стали одним із важливих чинників розгортання революційного руху в Україні в 1817 р.

Учні для ознайомлення отримують узагальнюючу таблицю «Українські політичні партії» (див. додаток).

Крім українських національних партій,в Україні діяли загальноросійські партії: конституційні демократи (кадети), соціалісти революціонери (есери), соціал-демократи (більшовики і меншовики) та ін. Ця строката політична палітра доповнювалася філіями загальноросійських єврейських, польських та ін.. партій національних меншин.

2-група. Захист проекту «початок Української революції. Утворення Центральної Ради».

Питання державного самовизначення України з перших днів Лютневої революції опинилося в центрі боротьби різних політичних партій. Ані кадети, які переважали в Тимчасовому уряді, ні меншовики та есери, які очолювали ради, не мали чіткої і зрозумілої програми розв’язання національного питання. Вони погоджувалися на самовизначення Фінляндії та Польщі, але відмовляли в цьому Україні. За Україною вони визнавали лише право на національно-культурну автономію.

На цій підставі між українськими політичними партіями і громадськими організаціями та загальноросійськими партіями виникли глибокі суперечності. Російські демократи вважали, що вибух національних пристрастей послабить єдиний демократичний фронт.

Національно-демократична революція в Україні розпочалася в березневі дні 1917 р. 12 березня 1917 р. у Петрограді відбулася 20-тисячна маніфестація з нагоди роковин смерті Т. Шевченка. Її учасники несли портрети Шевченка, транспаранти з гаслом «Хай живе вільна Україна у вільній Росії», десятки національних синьо-жовтих прапорів. Ця перша після повалення самодержавства демонстрація сили національного руху стала значною подією в політичному житті. Грандіозна національна маніфестація, в якій взяло участь до 100 тис. солдатів, робітників, службовців,представників студентства й учнівської молоді , відбулася в Києві на Софійському майдані 19 березня 1917 р. над колонами демонстрантів майоріли синьо-жовті національні прапори. Нічого подібного Київ ще не бачив. Багатотисячні українські маніфестації відбулися в Катеринославі, Одесі, Харкові, Полтаві, Чернігові та ін.. містах Україні.

З перших днів революції серед учасників визвольного руху виникли суперечності щодо оцінки майбутнього України. Одні бачили це майбутнє у складі федеративної Росії. До якої Україна ввійде автономною частиною, інші розраховували на здобуття Україною повної самостійності.

3 березня 1917 р. самостійники оголосили про організацію української Центральної Ради, що мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України . З часом Рада повинна була скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд. Паралельно із самостійниками власний національний центр започаткувало ТУП. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій 4 березня погодилися на створення об’єднаного органу – Українська Центральна Рада.

Учні для ознайомлення отримують таблицю «Причини і передумови Української революції» (див. додаток).

3-тя група. Захист проекту «Автономія України – мета діяльності Центральної Ради».

До Центральної Ради ввійшли представники всіх українських національних партій – УСДРП, УПСР, УНП, дрібних партій і громадсько-політичних груп. Очолив Центральну Раду видатний український історик, активний діяч національного руху М. Грушевський. Важливу роль в її діяльності відіграли В. Винниченко, С,Єфремов, Б. Мартос, С. Петлюра, П. Христюк та ін.. Членами Центральної Ради стали майже всі відомі українські письменники, історики, юристи, діячі кооперації, ін.. представники інтелектуальної еліти. Більшість із них були автономістами-федералістами.

Діяльність Ради була зосереджена на вирішенні національного питання, досягненні автономії України. Партії. Які входили до Ради, певний час свідомо ухилялися від обговорення гострих соціально-економічних питань, підхід до яких у них значно різнився . Наприклад, В. Винниченко, керівник однієї з найвпливовіших у Центральній Раді Української соціал-демократичної робітничої партії, писав: «Ми боялись, що не досить зміцнена, усталена національна єдність може схитнутись, розбитись через незгоду в сфері соціального будівництва». Саме це з часом послаблювало вплив

Центральної Ради на трудящі верства українського населення. Вони, підтримуючи гасла національного визволення, сподівалися на поліпшення матеріального становища, аграрну реформу, вирішення ін.. соціально-економічних проблем.

Важливим етапом розвитку національної революції був Всеукраїнський національний конгрес (6-8 квітня1917 р.) . Делегати доручили Центральній Раді добиватися від Тимчасового уряду автономії України. 16 травня 1917 р. Рада відрядила до Петрограда делегацію, яку очолював В. Винниченко. Делегація вручила Тимчасовому уряду вимогу погодитися на проголошення автономію України у складі федеративної Росії. Однак ця вимога була відкинута. Пізніше, 10 червня 1917 р. , був проголошений І Універсал.

4-та група. Захист проекту «Склад і статус Української Центральної Ради».

Розпочавши свою діяльність із нечисленної групи відомих діячів українського національно-визвольного руху, Українська Центральна Рада з часом перетворилася на справжній керівний осередок національно-демократичної революції, своєрідний український парламент. Визначальною подією в становленні Центральної Ради був Всеукраїнський національний конгрес, який зібрав близько 1 тис. делегатів від українських національних партій, громадських організацій і об’єднань. Зі складу конгресу було обрано нову Центральну Раду в кількості 115 членів. З цього моменту Рада ставала представницьким органом українського народу, його речником. Вплив Центральної Ради значно переважав вплив Рад робітничих і солдатських депутатів. Повний склад Ради восени 1917 р. становив 822 члени. Формувалася вона за рахунок громадських організацій, політичних партій, територіальних представництв.

Таким чином, Центральна Рада об’єднала більшість громадських установ, товариств і організацій, які діяли в Україні з дореволюційних часів. За цим об’єднанням стояла більшість народу України. Це давало Українській Центральній Раді всі законні підстави виступати в ролі загальнонаціонального представницького органу.

5-та група. Захист проекту «Формування української армії».

Процес формування української армії розпочався одночасно з початком Української революції. Прагнення до створення військових національних частин гостро посилилося після того, як Тимчасових уряд дозволив полякам формувати свої легіони в Україні, відмовивши в цьому українцям. У відповідь солдати-українці почали самочинну організацію національних частин.

Ініціатива утворення українських військових частин належала самостійникам. Їм так і не вдалося надати діяльності ЦР самостійницького спрямування, бо вплив автономістів був переважаючим. Самостійники особливу увагу приділяли роботі в армії. В цій діяльності вони спиралися на молодих офіцерів, вихідців з українського села, які з початком війни були мобілізовані до царської армії.

Учні для ознайомлення отримують таблицю «Формування української армії» (див. додаток).

Водночас зі створенням українських військових організацій і формуванням добровільних полків тривала українізація тих фронтових частин російської армії, що складалася переважно з українців. До царської армії на початку Першої світової війни було мобілізовано близько 4 млн. українців, які в міру поширення українського національного руху почали вимагати від російського командування виділення їх в окремі військові частини.

6-та група. Представлення і захист мультимедійної презентації «Українська Центральна Рада».

V. Домашнє завдання. Повторити тему «Центральна рада».

Пристрої введення-виведення інформації.

Admin(ka) — Thu, 05 Dec 2013 20:54:00 GMT

Тема: Пристрої введення-виведення інформації.
Мета: ознайомити дітей з пристроями введення-виведення інформації; виховати уважність; привити любов до інформатики.
Тип: Комбінований.

Хід уроку.
І. Організаційна частина.
(ІІ. Актуалізація опорних знань.
Давайте з вами пригадаємо, те що ви вивчали на минулому уроці.
1. Що ми розуміємо під „комп’ютером”?
Комп’ютер являє собою сукупність засобів, які призначені для автоматизації процесів обробки та зберігання інформації.
2. Що ми називаємо апаратним забезпеченням?
Технічні засоби, які входять до складу комп’ютера, називаються його апаратним забезпеченням.

3. Що ми називаємо програмним забезпеченням?
Комплекс програм які забезпечують функціонування комп’ютера називається програмним забезпеченням.
4. Намалюйте функціональну схему роботи комп’ютера.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
На сьогоднішньому уроці ми розглянемо пристрої введення і виведення інформації.
Пристрої введення
Пристрої введення служать для перетворення інформації, що існує у формі, яка зрозуміла людині, в форму, зрозумілу комп'ютеру і доступну для обробки в ньому.
Для введення у комп'ютер команд і інформації служать клавіатура, миша, джойстик, сканер, мікрофон тощо.
Клавіатура – це пристрій, призначений для введення в комп’ютер інформації та команд керування.
Клавіатуру будемо вивчати докладніше на наступному уроці.
Миша є основним інструментом керування на сучасних комп'ютерах, працювати з нею надзвичайно просто. Мишу пересувають по столі, її переміщення відображає стрілочка на екрані (курсор миші). Необхідно так перемістити мишу по столі, щоб стрілка стала на потрібну команду і після цього клацнути лівою кнопкою миші, щоб вибрати цю команду, або двічі клацнути кнопкою миші, щоб виконати цю команду. Більш складні дії виконуються при клацанні правою кнопкою миші.
Сканер – це пристрій, який дає змогу вводити в комп’ютер чорно-біле або кольорове зображення, прочитувати графічну та текстову інформацію.
Існують планшетні, барабанні та ручні сканери.
У планшетних сканерах оригінал укладають на скло, під яким рухається оптико-електронний читаючий пристрій. У барабанних сканерах оригінал через вхідну щілину втягується барабаном у транспортний тракт і пропускається повз нерухомого зчитую чого пристрою. Барабанний сканер не дає змоги сканувати книги, переплетені брошури. Ручний сканер необхідно плавно переміщувати вручну по поверхні оригіналу, що не дуже зручно. При систематичному використанні краще мати планшетний сканер.

Пристрої виведення
Пристрої виведення служать для перетворення інформації із форми, що зрозуміла комп'ютеру, у форму, зрозумілу людині.
Основними пристроями виведення результатів обробки інформації є монітор і принтер.
Основними пристроями виведення результатів обробки є монітор і принтер.
Є також інші пристрої для виведення Інформації. Наприклад, плоттер малює перами на папері схеми, карти, діаграми, креслення тощо. Входить у склад комп'ютера у спеціальних випадках.
Монітор (дисплей) ПК – це пристрій, призначений для відображення тестової та графічної інформації. Монітори бувають кольоровими і монохромними.
У графічному режимі екран монітора – це, по суті, растр, що складається з точок (пікселів). Кількість точок по горизонталі та вертикалі, які монітор здатний відтворити чітко і роздільно, називається його роздільною здатністю. Вираз „роздільна здатність 800х600” означає, що монітор може виводити 600 горизонтальних рядків по 800 точок у кожному.
Розмір діагоналі – чи не основна характеристика монітора, яка визначає його вартість. Поширеними є монітори з діагоналлю 15, 17, 19, 21 дюймів (1 дюйм = 2,54 см).
Важливою характеристикою монітора є частота регенерації зображення, або частота кадрової розгортки. Чим вищий цей показник, тим менше буде помітно мерехтіння зображення і менше втомлюються очі користувача.
Принтер – це пристрій, призначений для виведення на папір, результатів роботи програм.
Є різноманітні принтери:
•    Матричні - на папері формуються зображення точками від удару голок матриці через фарбувальну стрічку. Для цих принтерів характерні: достатня якість однокольорового друку тексту, невисока якість друку малюнків, дешеві витратні матеріали;
•    Струминні — на папері формуються зображення точками від струменів фарби. Для цих принтерів характерні: достатня якість однокольорового і різнокольорового друку тексту і малюнків, відносно дорогі витратні матеріали, спеціальний папір;
•   Лазерні — на папері формуються зображення запіканням фарби, оброблена лазерним промінням. Для цих принтерів характерні: висока якість однокольорового і різнокольорового друку тексту і малюнків, дорогі витратні матеріали (тонери), спеціальний папір.
Найкращі технічні характеристики мають лазерні принтери.

Пристрої для роботи у мережі
Робота у мережі дає можливість обмінюватися інформацією з віддаленими комп'ютерами.
Комп'ютери можуть працювати у локальній мережі в межах одної установи або у глобальній мережі.
Для створення локальної мережі в межах однієї установи або приміщення використовують звичайний двожильний провід, нескладне обладнання (мережевий адаптер) і спеціальні програми.
Для роботи в всесвітній мережі (наприклад, Internet) у режимі електронної пошти або абонента інформаційної мережі (WWW) використовується існуюча телефонна мережа, потужні комп'ютери у вузлах зв'язку (сервери) і спеціальні програми.
Щоб під'єднати комп'ютер до такої мережі, потрібний модем (модулятор-демодулятор), який проводить перетворення аналогових телефонних сигналів у дискретні (цифрові) для комп'ютера при прийомі І навпаки — при передачі повідомлень.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.
– Для чого використовують пристрої введення?
– Які є пристрої введення?
– Що ми називаємо клавіатурою?
– Дайте означення сканера.
– Пристрої виведення використовують для ...
– Які ви знаєте пристрої виведення?
– Що ми називаємо монітором?
– Які основні характеристики монітора?
– Для чого використовується принтер?
– Які бувають принтери?
– Який пристрій використовують для з’єднання комп’ютерів в мережі?
V. Домашнє завдання.
(текст лекції)

VI. Підсумок уроку.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами розглянули пристрої введення-виведення інформації, ознайомилися з їхніми характеристиками.
Якщо до мене немає ніяких запитань, то урок закінчено.
До побачення.

І, ІІ Універсали Центральної Ради. Проголошення автономії України.

MigalikTV — Tue, 03 Dec 2013 13:30:41 GMT

МЕТА УРОКУ:визначити, за яких обставин була проголошена автономія України, розкрити зміст І та ІІ Універсалів, їх історичне значення; розвивати в учнів уміння працювати з текстовими джерелами інформації, порівнювати їх зміст, вміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки; виховувати в учнів почуття патріотизму.

Основні поняття: «універсал», «автономія», «республіка», «федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний секретаріат».

Обладнання: MS Word.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· Визначати хронологічну послідовність подій Української революції;

· Аналізувати зміст І та ІІ Універсалів, визначати та порівнювати їх головні ідеї;

· Складати та заповнювати порівняльні та узагальнюючі таблиці;

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель історії вітає учнів, повідомляє тему та мету уроку.

Учитель інформатики. Оскільки урок проходить у комп’ютерному класі,учитель інформатики нагадує правила поведінки і ТБ у кабінеті.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Історичний диктант.

1. Коли відбулася маніфестація на Софійському майдані в Києві.

2. Коли Микола ІІ зрікся престолу.

3. Коли відбулася маніфестація в Петрограді з нагоди роковин смерті Т. Г. Шевченка.

4. Коли була сформована Центральна Рада.

5. Які партії входили до складу Центральної Ради.

6. Кого було обрано головою Центральної Ради.

7. Коли відбувся І Всеукраїнський військовий з’їзд .

8. Хто очолював партію самостійників.

9. Коли відбувся ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд .

10. Самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом – це…

11.Хто такі «есери».

12.Де знаходилася резиденція Центральної Ради.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Після утворення Центральної Ради боротьба за автономію України стає дедалі запеклішою. Ця мета прозвучала у рішеннях Всеукраїнського національного конгресу.

Учитель інформатики. Відкрийте папку «Мої документи», файл»Урок з історії».

Учитель історії. Опрацьовуємо таблицю «Діяльність Всеукраїнського національного конгресу».

Завдання

· Які питання вирішувалися на Всеукраїнському національному конгресі.

· Яке значення мала діяльність Всеукраїнського національного конгресу.

Висловлюючи інтереси та революційні настрої українського народу,

Центральна Рада активніше починає вимагати від Тимчасового уряду автономії України.

Як розгорталися події далі і чи було якось вирішене це протистояння?На ці запитання ми спробуємо дати відповідь на сьогоднішньому уроці.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Спираючись на рішення Українського військового з’їзду, Всеукраїнського національного конгресу, виражаючи революційні настрої. Та інтереси українського народу, Центральна Рада, як було вже зазначено, дедалі активніше вимагає визнання і схвалення тимчасовим урядом автономії України. З цією метою в травні 1917 р. до Петрограда виїхала представницька делегація, яку очолили В. Винниченко, М. Ковалевський,та С. Єфремов. На цьому етапі основні вимоги Центральної Ради формулювалися у традиційній для українців формі прохань.

В. Винниченко зазначав: «Тільки десь там собі хоч згадайте, що ви іменно до автономії України ставитесь «прихильно». Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати здійснення цього постуляту… ».

Традиційний крок викликав традиційну відмову.. Таке рішення Тимчасового уряду надзвичайно загострило українсько-російські відносини. Виступаючи на селянському з’їзді, М. Грушевський заявив: «Свято революції скінчилося. Настає грізний час!»

Поклавши в основу своєї тактичної лінії принцип «Ні бунту, ні покірності», Центральна Рада знайшла таке рішення: 10 червня 1917 р. вона приймає І Універсал .

Робота з документами.Знайти текст І Універсалу.

Завдання

1. Які положення І Універсалу свідчать про автономний статус України.

2. У чому полягало історичне значення І Універсалу.

Учитель інформатики. Відкриваємо вікно Internet Explorer. Після відкриття пошукової системи Google шукаємо інформацію за ключовими словами «Універсали Центральної Ради».

Учитель історії. Одним з перших кроків після проголошення І Універсалу стало створення Тимчасового революційного уряду – Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком (15 червня 1917 р.) .

Завдання

Знайти відомості про склад Генерального секретаріату.

Учитель інформатики. Відкриваємо вікно Internet Explorer. Після відкриття пошукової системи Google шукаємо інформацію за ключовими словами «Генеральний Секретаріат Центральної Ради».

Учитель історії. Така активна державотворча діяльність викликала занепокоєння у Петрограді. Тимчасовий уряд уже не міг діяти тільки силовими методами, оскільки на захист Центральної Ради могли стати фронтові українські частини та більшість населення України. До того ж збройний конфлікт з Центральною Радою міг спричинити розкол у таборі російської демократії. Саме тому 28 червня 1917 р. для переговорів до Києва прибуває делегація в складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі.

Знайдений компроміс між УЦР та членами делегації став причиною урядової кризи в Росії. На знак протесту проти найменших поступок українцям у питанні автономного устрою троє міністрів-кадетів вийшли з Тимчасового уряду, але угода була підтримана. Її зміст став основою ІІ Універсалу Центральної Ради (3 липня 1917 р.).

Робота з документами

Знайти і опрацювати текст ІІ Універсалу.

Учитель історії. Якщо в Росії ІІ Універсал засудили кадети, то в Україні проти нього рішуче виступили самостійники. На початку липня самостійники здійснили відчайдушну спробу встановити контроль над Києвом і примусити Раду проголосити самостійність України. Виступ був підготовлений і спланований. Ударною силою повстання стали українізовані військові частини, розміщені в Києві. Їх мали підтримати в Одесі, Чернігові, Кременчуці та ін.

Самостійники сподівалися на підтримку Центральної Ради. В ніч з 4 на 5 липня вони прийшли до її приміщення з 5 тис. озброєних українських вояків, об’єднаних у Другий український полк ім. Павла Полуботка. Але позиція лідерів ЦР залишалась незмінною. Це паралізувало волю керівників полуботківців: виступити проти ЦР, яку вони вважали законною українською владою. Вони не наважились. Військові частини, підпорядковані Тимчасовому

уряду, придушили виступ.

Після поразки виступу усіх керівників повстання ув’язнили або відправили на фронт. На Румунському фронті опинився лідер самостійників М. Міхновський.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Скласти і заповнити таблицю «Порівняльна характеристика І та ІІ Універсалів».

Учитель інформатики.

VІ. Домашнє завдання. Скласти і заповнити таблицю «Перший уряд автономної України». Підготуватися до уроку узагальнення за темою «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції».