Урочиста лінійка до Дня соборності України

(Присвячується Дню проголошення України вільною суверенною незалежною державою 22 січня 1918 р. (Четвертий Універсал Центральної Ради) та Акту Злуки ЗУНР і УНР 22 січня 1919 р.).

Урочисто прибраний зал: на видному місці герб, у кутку – калина –символ України. Всі учасники свята в національних костюмах. На стіні слова В. Липинського:

Ніхто нам не збудує держави,

Коли ми її не збудуємо,

І ніхто з нас не зробить нації,

Коли ми самі нацією не схочемо бути.

1 – ий ведучий.

Моя Україна – зоря світанкова,

Пшеничні лани, голубі небеса,

Її солов’їна калинова мова

Світиться, наче на сонці роса.

(З. Филипчук)

2- ий ведучий

Моя Україно, хай доля сія

Волошками синіми в житі,

Моя Україна- домівка моя,

Найкраща у цілому світі!

(В. Федорова.)

1- ий ведучий

Не має кращого неба, ніж небо України!

Воно  благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки - землі.

2- ий ведучий

Україна - країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи: герб. прапор, гімн, які уособлюють її історію, її сутність.

3- ій ведучий

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож встаньмо, браття ,в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави !

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір-

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали…

Але він знов, як день новий, розцвів,

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда  і Господь-

Внесіте прапор вільної Держави!

(В. Крищенко.)

1-            ий ведучий.

До внесення прапора вільної України стояти струнко! Рівняння на прапор!

(Звучить фрагмент «Запорізького маршу»)

Учень.

22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила закон про державний прапор УНР, який був жовто - блакитним. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет:

«Наш стяг - пшениця у степах

Під голубим склепінням неба.»

(Виходить юнак, стає біля прапора, читає вірш)

Юнак.

Віддавна народи світу

Мають власні прапори,

Наче долю горду й світлу

Піднімають догори!

В будь - якій чужій країні

Я завжди усім казав:

- В мене прапор

Жовто - синій…

 це колосся й небеса.

З’єднуй фарби – жовту й синю –

у гармонію одну:

хліб дарує людям силу,

небо – віру і мету.

(В. Филипчук.)

2 – ий ведучий

Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно – патріотичних устремлінь. Слово гімн – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня).Це урочиста пісня, 3прийнята, як символ державної, національної єдності.

3 – ій ведучий.

Національний Гімн України – Це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький .Слова гімну, які були надруковані вперше в 1863 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписували їх всім українцям, що вони приписували їх Т. Шевченку.

Учениця.

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» -

Гордо зазвучало.

Звучить Гімн України.

1-ий ведучий

Сьогодні, 22 січня, ми відзначаємо День Української Державності, Української Соборності, вшановуємо дві визначні події в нашій історії – це проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради Української Народної Республіки незалежною, вільною, самостійною державою (22 січня 1918 р.) та проголошення Акту Злуки ЗУНР і УНР (22 січня 1919 р.)

2 – ий ведучий

Україні, як відомо, судилося виникнути на перехресті давніх шляхів між

Заходом і Сходом – шляхів торговельних, культурних. «Народ наш живе на Україні вже дуже давно, - пише визначний український історик Михайло Грушевський , - тисячу триста літ тому (600 або 700 літ по Різдві Христовім) жили вже наші люди мало не по цілій Україні, як і тепер…»

1-            ий  ведучий

На вівтар української державності багато поколінь українців поклали свої життя. Тому ми дуже багаті духом своїх свободолюбивих  предків, багаті своєю історією. І якщо хочемо осягнути минуле України, то маємо багато вчитися, знати і пам’ятати, бо без пам’яті можемо стати манкрутами. 

2 –ий ведучий

Прийшло 20 століття… Воно було багато в чому переломним для всього людства і нашої України. Це доба наших рідних старшого покоління, а частково і наша з вами. На початку 20 століття народ України пережив трагедію Першої світової війни, ентузіазм початку української революції, розчарування і кров війни громадянської… В ці роки відродилась Українська Соборна держава.

3 – ій ведучий

22 січня – річниця проголошення Центральною Радою 4 Універсалу, яким Українська Народна Республіка оголошувалась цілком незалежною державою.

       «Віднині, - відзначалось в Універсалі, - Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.»

1-ий ведучий

22 січня – річниця проголошення Акту Злуки ЗУНР і УНР.

3 січня 1919 року в м.Станіславові Українська Народна Рада Західно- української Народної Республіки, як виразник волі українців колишньої Австро–Угорської імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник, урочисто проголосила злуку Західної Української Народної Республіки в одноцільну, суверенну Народну Республіку.

2 –ий ведучий

Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну державу Українську на благо народу.

22 січня 1919 р., у місті Києві.

Голова директорії: Володимир Винниченко.

Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко, Федір Швець, Панас Андріївський.

3 – й ведучий